Розвиток законодавства України

з питань національної безпеки і оборони

11 травня 2017 р. в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулася презентація збірок законодавчих актів України «Законодавство України у сфері безпеки» (українською та англійською мовами), підготовлених за сприяння Женевського центру демократичного контролю за збройними силами (Центр ДКЗС). Видання відображають реформування сектору безпеки і оборони України, приведення законодавства у цій сфері у відповідність до європейських та євроатлантичних стандартів та є свідченням системної діяльності, спрямованої на зміцнення обороноздатності нашої держави.

У презентації взяли участь народні депутати України, співробітники Апарату Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, представники дипломатичного корпусу, громадськості, ЗМІ, науковці та експерти.

Відкриваючи захід, директор Інституту законодавства, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко висловив вдячність усім, хто долучився до підготовки унікальних та дуже актуальних видань, особливо відзначивши внесок Центру ДКЗС. Директором Інституту законодавства було також представлено книгу «Законодавство у сфері воєнної безпеки: виклики, проблеми, шляхи удосконалення», підготовлену Інститутом у рамках наукових досліджень та у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

У вітальному слові до учасників заходу Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарської Конфедерації в Україні Гійом Шойрер підкреслив, що видання збірок за сприяння Центру ДКЗС є внеском його країни до демократичного розвитку сектору безпеки України і наголосив на позитивній динаміці партнерства між Швейцарією та Україною.

Заступник директора Женевського центру демократичного контролю за збройними силами Філіп Флурі відзначив, що систематизація нормативно-правових актів України у галузі безпеки і оборони, їх переклад на англійську мову та презентація саме в Інституті законодавства Верховної Ради України засвідчили, що Україна не лише відіграє важливу роль серед країн, з якими Центр ДКЗС хоче співпрацювати, але й є державою, яка прагне співпрацювати з Центром.

Народний депутат України, голова підкомітету з питань соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Андрій Тетерук подякував усім причетним до видання українською та англійською мовами, а також за організацію презентації збірок нормативно-правових актів. Виступаючий привернув увагу до законотворчої діяльності Комітету як у розробленні нових, так і внесенні змін та доповнень до чинних законів у сфері національної безпеки і оборони. При цьому він зауважив, що не можна виокремити якесь одне ключове питання, оскільки їх існує ціла низка – від формування чіткого бюджетного процесу в контексті фінансування та витрачання коштів Міністерством оборони України й іншими відомствами до вирішення проблем у секторі цивільного захисту.

Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, професор Олександр Литвиненко зазначив, що комплексне видання нормативно-правових актів у галузі безпеки і оборони є непересічною подією. Система законодавства з питань безпеки і оборони почала формуватися ще в період суверенізації України, а вже до середини 2000-х років нормативні документи забезпечували основні потреби цієї сфери. Водночас, як показали події 2014 року, вони мали істотну ваду – не були розраховані на дію в умовах військової агресії. Адже зазначені акти писалися на початку 1990-х років, коли основним підходом до підготовки законодавства було глибоке переконання широких верств суспільства, включаючи експертів, що Україні не загрожує жодна зовнішня небезпека, а мир в Європі гарантований Гельсінською системою міжнародних договорів. Саме тому з 2014 року розпочалася серйозна робота з удосконалення національного законодавства у сфері безпеки і оборони. Зокрема, прийнято Стратегію національної безпеки, Воєнну доктрину, Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони, Стратегічний оборонний бюлетень. Також фактично завершено опрацювання нового законопроекту про національну безпеку. Крім того, за словами Олександра Литвиненка, ведеться робота з підготовки нового законопроекту про розвідку та створення концепції законодавчих актів про державну таємницю. «Резерв часткових удосконалень майже вичерпано. Ми усвідомлюємо необхідність здійснення послідовних і складних кроків щодо розвитку не лише законодавства, а й Збройних Сил та інших військових формувань і правоохоронних органів. Переконаний, що відповідні зміни відбудуться», – наголосив заступник Секретаря РНБО.

Головний науковий співробітник Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАПрН України Олександр Ярмиш акцентував увагу на тому, що євроінтеграційні кроки України, співробітництво з НАТО – це не однобічний поступ нашої країни, а й зустрічний рух. Тому інформування міжнародної спільноти мовою міжнародного спілкування – англійською, щодо стану нормативно-правової бази у сфері безпеки і оборони має не менше значення, ніж вивчення нами міжнародних стандартів та досвіду передових країн світу.

На переконання вченого, є всі підстави розглядати збірник як якісний посібник для курсантів та студентів вищих навчальних закладів України, передусім тих, що перебувають у віданні Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України. Книжки стануть у пригоді майбутнім офіцерам і при вивченні правових основ національної безпеки, і при оволодінні англійською мовою. Він також звернув увагу на творчі здобутки укладачів видання. Завдання, які стояли перед ними, видаються легкими лише на перший погляд. Слід було розв’язати низку питань із відбору, упорядкування, класифікації нормативно-правових актів (до збірки, поряд із законами, увійшли найважливіші укази Президента України). Проведена робота виявила і певні проблеми, які надалі слід мати на увазі. Зокрема, постало питання щодо подальшого удосконалення спеціальної термінології, узгодження змісту низки термінів при перекладі з англійської на українську мову і навпаки (наприклад, у сфері оперативно-розшукової діяльності). Не викликає сумнівів необхідність чергового, доповненого та розширеного видання (із включенням оновленого законодавства і основних постанов Уряду у зазначеній сфері). У цій роботі можуть взяти участь і науковці Інституту законодавства, які мають відповідний досвід. Як приклад можна навести збірник «Законодавство у сфері воєнної безпеки: виклики, проблеми, шляхи удосконалення», виданий у 2016 році за матеріалами доповідей і тез виступів учасників круглих столів, які були проведені в Інституті законодавства спільно з комітетами Верховної Ради України, Міністерством оборони, вищими навчальними закладами, громадськими організаціями упродовж двох останніх років.

Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак звернув увагу присутніх на те, що презентовані збірники є не єдиними виданнями, підготовленими спільно із Центром ДКЗС. Зокрема, триває робота над дослідженням законодавства зарубіжних країн щодо можливостей призову і резерву.

Участь у дискусії взяли перший заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України, Надзвичайний і Повноважний Посол України Євген Бершеда, перший заступник директора Департаменту з питань безпеки, оборони, діяльності органів юстиції та запобігання корупції Кабінету Міністрів України Марина Скляренко, професор кафедри загальноправових дисциплін Донецького юридичного інституту МВС України, доктор юридичних наук Євген Зозуля, завідувач кафедри нагляду за додержанням законів при проведенні досудового розслідування Національної академії прокуратури України, доцент Микола Туркот, голова Експертної ради Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Леонід Поляков, провідний науковий співробітник Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, полковник юстиції Олег Гущин, аташе з питань оборони Посольства Австрії в Україні, полковник Еріх Сімбюргер. У заході також взяли участь співробітники посольств Нідерландів, Болгарії та Румунії, представництв ОБСЄ та НАТО.