Порядок надання аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби Верховної Ради України та критерії оцінки їх якості
1. Цей Порядок регламентує процедуру надання аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницькою службою Верховної Ради України (далі – Дослідницька служба) і визначає критерії оцінки їх якості.
2. Дослідницька служба надає аналітичні та інформаційні матеріали, керуючись принципами, визначеними Положенням про Дослідницьку службу Верховної Ради України.
3. Аналітичні та інформаційні матеріали Дослідницької служби є результатом науково-дослідницького та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів, народних депутатів України, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.
4. Види аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби, їх структура та строки підготовки:
1) наукова концепція розвитку законодавчого регулювання суспільних відносин (до 50 сторінок, строк підготовки – до 30 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту концепції, та ключових слів;
б) вступної частини, що визначає мету, цілі та завдання концепції, обґрунтування доцільності її розроблення; містить інформацію про основні чинники, що впливають на зміст відповідного галузевого законодавства; загальну характеристику стану галузевого законодавства; механізм забезпечення розвитку галузевого законодавства; актуальні проблеми вдосконалення галузевого законодавства;
в) основної частини, що містить пропозиції про основні шляхи розв’язання проблем відповідного галузевого законодавства, порядок реалізації концепції та очікувані результати її реалізації;
г) висновків та очікуваних результатів реалізації концепції;
2) путівник по законодавству (до 500 сторінок, строк підготовки – до 60 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту путівника, та ключових слів (за необхідності);
б) вступної частини, що визначає мету, описує загальну характеристику стану законодавства;
в) основної частини, що структурується за розділами з урахуванням пріоритетності правового забезпечення найважливіших сфер суспільних відносин. В основу структуризації основної частини закладаються відповідні методологічні підходи, зокрема пошуковий критерій офіційного веб-сайту Верховної Ради України. Розділи об’єднують підрозділи, що містять аналітичний огляд чинного законодавства за відповідними напрямами правового регулювання, класифіковані за тематичним рубрикатором (за необхідності), що додається, а також анотацію базових законодавчих актів, що формують відповідні галузі чи інститути системи національного законодавства;
г) висновків (за необхідності);
ґ) додатків (за необхідності);
3) парламентське дослідження (до 30 сторінок, строк підготовки – до 30 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту парламентського дослідження, та ключових слів;
б) вступної частини, що описує проблему, визначає мету та предмет дослідження;
в) основної частини, що містить виклад матеріалу із відповідними посиланнями, що розкриває сутність питання. В основній частині парламентського дослідження, що може бути поділена на розділи, підрозділи (залежно від предмета дослідження), зазначаються:
сучасні доктринальні (національні і зарубіжні) підходи до проблематики дослідження;
короткий ретроспективний огляд правового регулювання предмета дослідження (може додаватися, якщо є суттєвим для розуміння сучасного стану предмета дослідження);
міжнародні стандарти та міжнародні зобов’язання України у відповідній сфері (за наявності);
зарубіжний досвід правового регулювання відповідно до предмета аналізу (може додаватися, якщо є суттєвим для розуміння сучасного стану предмета дослідження);
ризики законопроектів (за наявності);
можливий прогнозований правовий вплив та наслідки прийняття/неприйняття відповідних законопроектів;
4) аналітична записка з питань порівняльного законодавства (до 20 сторінок, строк підготовки – до 30 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту аналітичної записки, та ключових слів;
б) вступної частини, що описує загальну характеристику сфери дослідження, за необхідності визначає мету дослідження, надає обґрунтування;
в) основної частини (може бути поділена на розділи, підрозділи), що розкриває питання, викладені у зверненні, або містить обґрунтування відсутності окремої інформації. Інформація щодо законодавчих актів іноземних держав наводиться з посиланнями на джерело інформації;
г) висновків та пропозицій, що містять аналітичну відповідь на поставлене у зверненні питання;
ґ) додатків (за необхідності), що наводяться у формі порівняльної таблиці або інших схематичних, текстових матеріалів;
5) оглядове досьє (до 10 сторінок, строк підготовки – до 14 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту оглядового досьє, та ключових слів;
б) основної частини, що містить виклад матеріалу, який розкриває питання звернення;
в) узагальнення позицій (висновків), що містить короткий аналітичний висновок щодо поставленого у зверненні питання;
6) запит до ECPRD, EPPRN, а також відповідь на запит від ECPRD, EPPRN (до 20 сторінок, строк підготовки відповіді на запит до ECPRD, EPPRN визначається країною-замовником) оформлюються відповідно до усталеної практики обробки інформації в ECPRD, EPPRN. Структура документа визначається країною-замовником і наводиться у типовому проекті відповіді, який додається до запиту;
7) інформаційна довідка (до 5 сторінок, строк підготовки – до 7 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту інформаційної довідки, та ключових слів (за необхідності);
б) вступу, що містить загальну характеристику сфери/предмета дослідження;
в) основної частини, що містить короткий виклад основних аспектів актуальної проблеми;
г) висновків, що містять коротке аналітичне узагальнення;
8) аналітична записка щодо предмета розроблюваного проекту законодавчого акта (до 20 сторінок, строк підготовки – до 30 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту аналітичної записки, та ключових слів;
б) вступної частини, що описує загальну характеристику сфери дослідження, за необхідності визначає мету дослідження, надає обґрунтування;
в) основної частини, що розкриває ступінь регулювання суспільних відносин та містить аналітичну відповідь на поставлене у зверненні питання;
г) висновків, що містять коротке аналітичне узагальнення;
ґ) додатків (за необхідності);
9) аналітична записка щодо проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України (до 100 сторінок, строк підготовки – до 10 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту аналітичної записки, та ключових слів;
б) таблиці, що містить таку інформацію:
питання, які потребують законодавчого врегулювання (орієнтовна назва законопроекту, його мета та предмет регулювання);
обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, очікувані правові та інші наслідки його прийняття;
реєстраційний номер та дата внесення законопроекту (за наявності);
орієнтовний головний комітет Верховної Ради України, відповідальні за розроблення (подання) законопроекту;
10) аналітична записка за результатами правового моніторингу реалізації Плану законопроектної роботи Верховної Ради України (до 100 сторінок, строк підготовки – до 10 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту аналітичної записки, та ключових слів;
б) таблиці, що містить інформацію щодо якісних і кількісних показників виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України у розрізі визначених ним питань/заходів;
11) аналітична доповідь про результати діяльності Верховної Ради України відповідного скликання для новообраних народних депутатів України з переліком питань державної політики, що можуть потребувати проведення детального дослідження (до 500 сторінок, строк підготовки – до 30 днів) складається з:
а) анотації, що містить короткий виклад змісту аналітичної доповіді, та ключових слів;
б) вступної частини, що містить інформацію про період законодавчої діяльності Верховної Ради України відповідного скликання, подає загальну характеристику стану законодавства;
в) основної частини, що містить розділи з урахуванням пріоритетності правового регулювання найважливіших сфер суспільних відносин. Розділи об’єднують підрозділи, що містять аналітичний огляд законодавчої діяльності Верховної Ради України відповідного скликання, перелік питань, що залишилися неврегульованими і потребують законодавчого унормування;
г) додатків, що містять інформацію про:
основні показники законодавчої діяльності Верховної Ради України відповідного скликання;
перелік питань державної політики, що потребують законодавчого врегулювання.
5. Аналітичні та інформаційні матеріали Дослідницької служби містять примітку такого змісту:
"Цей документ підготовлений Дослідницькою службою Верховної Ради України як довідковий інформаційно-аналітичний матеріал. Інформація та позиції, викладені у документі, не є офіційною позицією Верховної Ради України, її органів або посадових осіб. Цей документ може бути цитований, відтворений та перекладений для некомерційних цілей за умови відповідного посилання на джерело".
6. Якщо з об’єктивних причин аналітичні та інформаційні матеріали Дослідницької служби не можуть бути підготовлені у встановлений строк, зважаючи на їх обсяг та складність, необхідність залучення додаткових ресурсів, Керівник Дослідницької служби Верховної Ради України або за його дорученням перший заступник Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України, заступник Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України, завідувач відділу зобов’язаний повідомити про це замовника та узгодити інший строк.
7. При підготовці аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби пріоритетність надається зверненням:
1) Голови Верховної Ради України;
2) Першого заступника Голови Верховної Ради України;
3) заступника Голови Верховної Ради України;
4) органів Верховної Ради України;
5) депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України;
6) народних депутатів України;
7) керівництва Апарату Верховної Ради України;
8) посадової особи Апарату Верховної Ради України – кореспондента Європейського центру парламентських досліджень і документації.
При надходженні декількох звернень від суб’єктів, передбачених підпунктами 4–6 цього пункту, черговість виконання звернення формується виходячи з дати звернення відповідного суб’єкта.
8. З метою якісної та своєчасної підготовки аналітичних та інформаційних матеріалів Керівник Дослідницької служби Верховної Ради України або за його дорученням перший заступник Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України, заступник Керівника Дослідницької служби Верховної Ради України, завідувач відділу має право звернутися до замовника для уточнення інформації, викладеної у зверненні до Дослідницької служби.
9. Дослідницька служба не надає аналітичні та інформаційні матеріали на звернення з питань, що:
1) становлять приватний або комерційний інтерес замовника;
2) надійшли до замовника від виборців чи інших осіб;
3) пов’язані з проведенням аналізу фінансового впливу рішень;
4) стосуються інтересів політичних партій та участі у виборчій кампанії;
5) передбачають надання роз’яснення рішень судів, актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Дослідницька служба не готує для замовника доповіді та виступи.
10. Завданням оцінки якості аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби є встановлення їх відповідності критеріям, визначеним цим Порядком. Оцінка якості аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби здійснюється у формі зовнішнього та внутрішнього контролю.
Зовнішній контроль оцінки якості аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби здійснюється Головою Верховної Ради України.
Внутрішній контроль оцінки якості аналітичних та інформаційних матеріалів Дослідницької служби здійснюється Керівником Дослідницької служби Верховної Ради України.
11. Критеріями оцінки якості підготовлених Дослідницькою службою аналітичних та інформаційних матеріалів є:
1) дотримання прав людини - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України та законів України;
2) юридична визначеність – чіткість, однозначність викладення;
3) забезпечення законності – відповідність Конституції України та законам України;
4) політична неупередженість – недопущення впливу політичних поглядів, утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій та власних політичних поглядів;
5) доброчесність – спрямованість на захист публічних інтересів та відмова від превалювання приватного інтересу;
6) актуальність та об’єктивність – важливість, відповідність сучасним потребам, точність, коректність, відсутність впливу суб’єктивної позиції;
7) своєчасність – дотримання встановлених строків;
8) наукова обґрунтованість – розкриття причинно-наслідкових зв’язків явищ, процесів, подій; здійснення дослідження на основі науково перевірених знань, достовірних джерел;
9) повнота – достатність інформації, відповідність оформлення;
10) практична цінність – можливість використання у парламентській діяльності;
11) послідовність – врахування досвіду та дотримання наступності;
12) доступність сприйняття – зрозумілість та однозначність.