Оновлення законодавства у напрямі розширення видів гуманітарної допомоги, а також кола її набувачів та отримувачів в умовах правового режиму воєнного стану відбувається з метою максимально швидкого та гнучкого реагування на критичні потреби людей та суспільства в цілому, які постійно змінюються через бойові дії.

6 жовтня заступник завідувача відділу з питань гуманітарної та соціальної політики Дослідницької служби Ірина Гуменюк взяла участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, на якому відбулося експертне обговорення положень проєкту Закону України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо задоволення потреб населення у перевезеннях в умовах воєнного стану на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, організація яких покладається на органи державної влади» (реєстр. № 15102 від 27.03.2026), підготовленого до другого читання.

Працівники Дослідницької служби взяли активну участь у роботі робочої групи, створеної для підготовки цього законопроєкту до другого читання. Під час засідань робочої групи були опрацьовані поправки, що надійшли до порівняльної таблиці, зокрема щодо: усунення правових колізій між законодавством про гуманітарну допомогу та автомобільний транспорт; термінологічного визначення комунальних підприємств; уточнення механізмів використання транспортних засобів для організації пасажирських перевезень, а також визнання специфічних видів товарів гуманітарною допомогою, що необхідні для організації перевезень залізничним транспортом, для забезпечення роботи метрополітену тощо.

Окремий блок пропозицій стосувався засобів захисту об’єктів критичної інфраструктури, обладнання та матеріалів для запобігання виникненню аварій (катастроф) і аварійних подій у морських портах та на морі, їх своєчасного виявлення, локалізації, ліквідації та мінімізації збитків тощо.

Ухвалення законопроєкту спрямоване на вирішення гострої проблеми дефіциту пасажирського транспорту та врегулювання юридичних обмежень щодо використання отриманих транспортних засобів для пасажирських перевезень, а також забезпечення об’єктів критичної інфраструктури засобами, обладнанням, інструментами та матеріалами, необхідними для подолання наслідків бойових дій.