На запрошення Центру Разумкова в.о. директора Інституту законодавства, член-кореспондент НАН України Євген Романович Бершеда 30 січня 2020 року взяв участь у публічній дискусії «Майбутнє аналітичних центрів в Україні: завдання, виклики, можливості».
30 січня 2020, 16:03
Під час обговорення важливості ролі аналітичних центрів у виробленні державної політики Євген Романович зазначив:
- діяльність аналітичних центрів в умовах російської агресії, вимагає від них виважених підходів у пошуку джерел фінансування досліджень, пам’ятаючи вираз: «Гроші пахнуть»;
- одним із двох в Україні аналітичних центрів, фінансованих з Держбюджету, є Інститут законодавства Верховної Ради. Порівняно з недержавними дослідницькими центрами або незалежними аналітиками, такі центри мають кращі можливості для впровадження результатів досліджень. Зокрема, Інститут законодавства використовує кадрову складову співпраці влади і дослідників, заснувавши Українську школу законотворчості, серед слухачів якої народні депутати, їх помічники, співробітники секретаріатів парламентських комітетів, фракцій та груп, представники органів місцевого самоврядування;
- постійна співпраця є одним із чинників «кругообігу кадрів» між органами державної влади й аналітичними центрами, як це відбувається у розвинених країнах;
- перспективним напрямком діяльності вітчизняних аналітичних центрів є участь у міжнародних проектах, що забезпечує наявність української складової у їх прогнозних розробках розвитку, зокрема ЄС та НАТО. Така співпраця важлива й для адаптування законодавства України до законодавства Європейського Союзу та правового забезпечення членства України у Євросоюзі й Альянсі;
- актуальним та відносно новим завданням аналітичних центрів в умовах децентралізації є співпраця з місцевими органами для забезпечення прийняття ними оптимальних рішень.
- діяльність аналітичних центрів в умовах російської агресії, вимагає від них виважених підходів у пошуку джерел фінансування досліджень, пам’ятаючи вираз: «Гроші пахнуть»;
- одним із двох в Україні аналітичних центрів, фінансованих з Держбюджету, є Інститут законодавства Верховної Ради. Порівняно з недержавними дослідницькими центрами або незалежними аналітиками, такі центри мають кращі можливості для впровадження результатів досліджень. Зокрема, Інститут законодавства використовує кадрову складову співпраці влади і дослідників, заснувавши Українську школу законотворчості, серед слухачів якої народні депутати, їх помічники, співробітники секретаріатів парламентських комітетів, фракцій та груп, представники органів місцевого самоврядування;
- постійна співпраця є одним із чинників «кругообігу кадрів» між органами державної влади й аналітичними центрами, як це відбувається у розвинених країнах;
- перспективним напрямком діяльності вітчизняних аналітичних центрів є участь у міжнародних проектах, що забезпечує наявність української складової у їх прогнозних розробках розвитку, зокрема ЄС та НАТО. Така співпраця важлива й для адаптування законодавства України до законодавства Європейського Союзу та правового забезпечення членства України у Євросоюзі й Альянсі;
- актуальним та відносно новим завданням аналітичних центрів в умовах децентралізації є співпраця з місцевими органами для забезпечення прийняття ними оптимальних рішень.