27 жовтня 2020 року в Інституті законодавства Верховної Ради України розпочався навчальний процес в Українській школі законотворчості. Вперше запроваджена освітньо-професійна програма підвищення кваліфікації «Публічне управління та адміністрування» здійснюється за підтримки Проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи.
28 жовтня 2020, 14:22
Установчу сесію в онлайн-режимі відкрив заступник керівника Офісу парламентської реформи, доктор наук з державного управління, професор В’ячеслав Толкованов, який відзначив, що в заході бере участь Перший заступник Голови Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України Руслан Стефанчук.
В.о. директора Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України Євген Бершеда наголосив, що Інститут законодавства є дослідницькою службою парламенту, яка водночас здійснює функцію тренінгового центру Верховної Ради України, органічно поєднуючи наукову та освітню діяльність. Ідея створення такого центру, який має назву Українська школа законотворчості, належить народному депутату України, академіку НАН України Олександру Копиленку, який тривалий час очолював Інститут законодавства. Школа за 17 років свого існування надала методологічну та освітню допомогу майже 2000 осіб – народним депутатам України, їхнім помічникам-консультантам, співробітникам Апарату парламенту, посадовим особам органів місцевого самоврядування. Навчання відбувається за програмами «Законотворча діяльність», «Європейське парламентське право», «Місцеве самоврядування та децентралізація», а після його завершення видаються свідоцтва про підвищення кваліфікації державного зразка. Цього року понад 200 осіб, у тому числі 16 народних депутатів України, виявили бажання пройти навчання за вперше запровадженою освітньо-професійною програмою «Публічне управління та адміністрування».
У відеозверненні до учасників заступниця Постійної Представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані відзначила, що важливим аспектом імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є створення ефективних, підзвітних і прозорих публічних установ та державних органів. Комплексна реформа, яку розпочала Верховна Рада України, підтримується міжнародними партнерами з розвитку, зокрема ПРООН у партнерстві з Європейським Союзом. У цьому контексті в рамках Проекту ЄС-ПРООН з парламентської реформи спільно з Апаратом Верховної Ради України проведено комплексну оцінку навчальних потреб ключових стейкхолдерів парламенту, яка виявила необхідність розробки нових начальних курсів. Доповідачка підкреслила, що Проект підтримує 15 онлайн курсів, і подякувала Апарату Верховної Ради, Інституту законодавства та Український школі законотворчості за активну участь у розробці нових онлайн курсів та професійному навчанні представників парламенту.
До учасників звернувся Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який розповів про пріоритетні напрями діяльності парламенту, професійну підготовку основних парламентських стейкхолдерів, наголосив на множинності функцій Верховної Ради України, визначивши умови, за яких буде забезпечене їх ефективне виконання. Він також наголосив, що реформування парламенту неможливе без посилення інституційної спроможності Апарату Верховної Ради України, який забезпечує його життєдіяльність.
На завершення Перший віцеспікер зазначив, що розроблення та впровадження науково обґрунтованої кадрової політики є нагальною потребою, найважливішою передумовою успішної реалізації інноваційної стратегії розвитку парламенту України, спрямованої на забезпечення високих темпів його роботи.
Продовжуючи обговорення, В’ячеслав Толкованов презентував освітньо-професійну програму підвищення кваліфікації «Публічне управління та адміністрування», підкресливши важливість використання новітніх інформаційних технологій, що дало можливість створити новий освітній простір та запровадити онлайн освітню платформу, яка запрацює до кінця 2020 року і буде доступна для основних парламентських стейкхолдерів.
Учасники ознайомилися із презентацією Порталу дистанційного навчання Верховної Ради України, яку представив експерт Асоціації інноваційної та цифрової освіти Дмитро Бондаренко, та тематичною презентацією директорки Освітнього Хабу міста Києва Марії Богуслав – «Мотивація та інші тренди в навчанні дорослих».
Завершуючи сесію, Євген Бершеда зробив акцент на євроінтеграції в контексті удосконалення навчальних програм із метою реформування парламенту та підкреслив, що навчання в Українській школі законотворчості відбувається на безкоштовній основі.
В.о. директора Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України Євген Бершеда наголосив, що Інститут законодавства є дослідницькою службою парламенту, яка водночас здійснює функцію тренінгового центру Верховної Ради України, органічно поєднуючи наукову та освітню діяльність. Ідея створення такого центру, який має назву Українська школа законотворчості, належить народному депутату України, академіку НАН України Олександру Копиленку, який тривалий час очолював Інститут законодавства. Школа за 17 років свого існування надала методологічну та освітню допомогу майже 2000 осіб – народним депутатам України, їхнім помічникам-консультантам, співробітникам Апарату парламенту, посадовим особам органів місцевого самоврядування. Навчання відбувається за програмами «Законотворча діяльність», «Європейське парламентське право», «Місцеве самоврядування та децентралізація», а після його завершення видаються свідоцтва про підвищення кваліфікації державного зразка. Цього року понад 200 осіб, у тому числі 16 народних депутатів України, виявили бажання пройти навчання за вперше запровадженою освітньо-професійною програмою «Публічне управління та адміністрування».
У відеозверненні до учасників заступниця Постійної Представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані відзначила, що важливим аспектом імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є створення ефективних, підзвітних і прозорих публічних установ та державних органів. Комплексна реформа, яку розпочала Верховна Рада України, підтримується міжнародними партнерами з розвитку, зокрема ПРООН у партнерстві з Європейським Союзом. У цьому контексті в рамках Проекту ЄС-ПРООН з парламентської реформи спільно з Апаратом Верховної Ради України проведено комплексну оцінку навчальних потреб ключових стейкхолдерів парламенту, яка виявила необхідність розробки нових начальних курсів. Доповідачка підкреслила, що Проект підтримує 15 онлайн курсів, і подякувала Апарату Верховної Ради, Інституту законодавства та Український школі законотворчості за активну участь у розробці нових онлайн курсів та професійному навчанні представників парламенту.
До учасників звернувся Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який розповів про пріоритетні напрями діяльності парламенту, професійну підготовку основних парламентських стейкхолдерів, наголосив на множинності функцій Верховної Ради України, визначивши умови, за яких буде забезпечене їх ефективне виконання. Він також наголосив, що реформування парламенту неможливе без посилення інституційної спроможності Апарату Верховної Ради України, який забезпечує його життєдіяльність.
На завершення Перший віцеспікер зазначив, що розроблення та впровадження науково обґрунтованої кадрової політики є нагальною потребою, найважливішою передумовою успішної реалізації інноваційної стратегії розвитку парламенту України, спрямованої на забезпечення високих темпів його роботи.
Продовжуючи обговорення, В’ячеслав Толкованов презентував освітньо-професійну програму підвищення кваліфікації «Публічне управління та адміністрування», підкресливши важливість використання новітніх інформаційних технологій, що дало можливість створити новий освітній простір та запровадити онлайн освітню платформу, яка запрацює до кінця 2020 року і буде доступна для основних парламентських стейкхолдерів.
Учасники ознайомилися із презентацією Порталу дистанційного навчання Верховної Ради України, яку представив експерт Асоціації інноваційної та цифрової освіти Дмитро Бондаренко, та тематичною презентацією директорки Освітнього Хабу міста Києва Марії Богуслав – «Мотивація та інші тренди в навчанні дорослих».
Завершуючи сесію, Євген Бершеда зробив акцент на євроінтеграції в контексті удосконалення навчальних програм із метою реформування парламенту та підкреслив, що навчання в Українській школі законотворчості відбувається на безкоштовній основі.