29 грудня 2022 року у Дослідницькій службі Верховної Ради України відбулося тематичне експертне обговорення з питань розвитку національного законодавства на тему: «Фаховий аналіз законопроектів як запорука формування якісного законодавства».
29 грудня 2022, 17:51
29 грудня 2022 року у Дослідницькій службі Верховної Ради України відбулося тематичне експертне обговорення з питань розвитку національного законодавства на тему: «Фаховий аналіз законопроектів як запорука формування якісного законодавства».
Відкриваючи захід, Керівник Дослідницької служби Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор Леся Ваолевська зазначила, що активну участь у фаховому аналізі законопроектів відіграє Дослідницька служба Верховної Ради України, яка з метою реалізації заходів щодо підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України повинна сприяти формуванню якісного законодавства шляхом надання зважених, неупереджених, достовірних, об’єктивних та актуальних інформаційно-аналітичних матеріалів за зверненнями народних депутатів України та уповноважених посадових осіб Апарату Верховної Ради України. Це повною мірою відповідає рекомендаціям Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб, викладеним у доповіді та дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України.
Завідувач відділу Дослідницької служби Верховної Ради України, кандидат юридичних наук Тарас Скомороха наголосив на тому, що оптимізація механізму експертної оцінки законопроектів має здійснюватися з урахуванням загальних сучасних тенденцій забезпечення відкритості та прозорості законодавчого процесу. Тому для здійснення аналізу законопроектів доцільним вбачається залучення широкого кола науковців, представників громадянського суспільства та експертного середовища. Це, своєю чергою, сприятиме як формуванню якісного законодавства, так і подальшому запровадженню й підвищенню ефективності публічних консультацій з питань формування та реалізації державної політики.
Завідувач відділу Дослідницької служби Верховної Ради України, доктор юридичних наук Ірина Костицька зауважила, що після отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС, питання виконання вимог з адаптації законодавства до права ЄС (acquis ЄС) стає нагальним. Саме здійснення фахового аналізу законопроектів на предмет їх відповідності праву ЄС забезпечить повною мірою виконання зобов’язань у сфері європейської інтеграції.
На думку заступника завідувача відділу Дослідницької служби Верховної Ради України, кандидата юридичних наук Юрія Данилюка, особливо важливим фактором нинішнього розвитку України на шляху до повноправного членства та готовності до вступу в ЄС, що відбувається за умов повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, виступає ефективність законодавчої діяльності Верховної Ради України, що значною мірою обумовлюється якістю механізму законотворчого процесу, зокрема фаховістю здійснення науково-правової експертизи проектів законодавчих актів. У контексті цього, наголосив він, ключовими маркерами проведення аналізу законопроектів має бути верховенство права, гарантованість прав і свобод людини і громадянина, правова визначеність тощо. Безумовно, що ключовою проблемою є врахування висловлених зауважень та пропозицій, думок експертів, які є спеціалістами у певній сфері суспільних відносин, під час роботи над законопроектами.
Доктор юридичних наук, завідувач сектору Дослідницької служби Верховної Ради України Ірина Куян акцентувала увагу на методологічному значенні для фахового аналізу законопроектів принципів, сформульованих у дослідженні Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) під назвою «Мірило правовладдя» («Rule of Law Checklist»), затвердженому на 106 пленарній сесії 11–12 березня 2016 року. У згаданому звіті, зокрема, йдеться про такі дві взаємопов’язані складові якості закону, як передбачуваність (актів права) та сталість і послідовність (приписів права). Акцентується, що текст закону має бути легкодоступним. В інтерпретації Венеціанської комісії, ухвалення парламентом нечітких (неякісних) законів спричиняє зневагу основоположних прав людини, що не може бути дозволено. Задля придатності застосування закону підкреслюється важливість оцінки до його прийняття та ефективність застосування, тобто оцінювання законодавства ex ante та ex post. Наведені положення досліджень Венеціанської комісії необхідно враховувати в процесі оцінки ризиків законопроектів.
Завідувач сектору Дослідницької служби Верховної Ради України Микола Коваленко підкреслив, що фаховий аналіз підготовлених суб’єктами законодавчої ініціативи проектів законодавчих актів на відповідність вимогам чинного законодавства є невід’ємною частиною нормотворчого процесу. Натомість сьогодні активно дискутується питання щодо його проведення, оскільки вимоги здійснення окремих видів експертиз регламентуються у різних за юридичною силою нормативно-правових актах. У зв’язку з цим пропонується на законодавчому рівні уніфікувати процедурні питання її проведення, суб’єктний склад та види експертиз, що безумовно стане запорукою якісного законотворчого процесу.
Головний науковий консультант Дослідницької служби Верховної Ради України, кандидат юридичних наук Любов Нецька зазначила, що потреба у якісних законопроектах парламенту – це нагальна вимога сьогодення. Адже суспільні відносини, які необхідно законодавчо врегулювати, стрімко розвиваються, до того ж нині вони ускладнені умовами режиму воєнного стану. Від якості і повноти правового регулювання залежить розвиток прав людини, багатьох суспільних явищ і процесів, економіки держави. Фаховий аналіз, перш за все, охоплює комплексну перевірку положень проекту нормативно-правового акта на відповідність Конституції України, чинному законодавству, міжнародним договорам, конвенціям, стороною або учасницею яких є Україна, актам Ради Європи. Якщо ж метою прийняття законопроекту є імплементація положень чи стандартів ЄС, то важливо, щоб він відповідав і певним Директивам ЄС. Предметом аналізу має бути також юридична термінологія, що застосовується у положеннях законопроектів, оскільки вона потребує однакового розуміння, а нові правові поняття – повноти і чіткості визначення. Іноді загалом підготовлений з дотриманням правил юридичної техніки проект закону не досягає заявленої мети, тому або потребуватиме доопрацювання, або не буде розглядатися далі. Для такого висновку необхідно дати оцінку наслідкам прийняття, змоделювати можливість/неможливість отримання очікуваного результату.
Головний науковий консультант Дослідницької служби, доктор юридичних наук Ольга Косицязвернула увагу на визначальну роль комплексного підходу у формуванні якісного законодавства, що включає критичний та аналітичний підходи під час оцінки законопроектів, залучення фахових спеціалістів різних галузей суспільних наук та проведення порівняльних досліджень зарубіжного досвіду.
У своєму виступу головний консультант Дослідницької служби Верховної Ради України, кандидат юридичних наук Олег Посикалюк зауважив, що важливим чинником формування якісного законодавства є забезпечення консолідації та інтеграції усіх можливих джерел законодавчої експертизи, що дозволить зосередити усі ресурси для підтримки щоденного законодавчого процесу. Ключову роль в цьому процесі мають відігравати парламентські комітети під час розгляду законодавчих пропозицій та внесення до них поправок. Це, своєю чергою, вимагає належного кадрового забезпечення комітетів, їх інформаційно-аналітичного та науково-експертного супроводу.