Аналітична записка з питань порівняльного законодавства щодо взаємодії національних судів із Судом ЄС

Анотація. Проведене дослідження репрезентує комплексний аналіз механізмів імплементації преюдиційної процедури Суду ЄС у національні правопорядки держав-членів. Водночас застосовано системний підхід до аналізу взаємодії національних судових систем із наднаціональною юрисдикцією, що охоплює вивчення конституційних засад, галузевих процесуальних практик та прецедентної доктрини. Структура дослідження побудована за п’ятьма концептуальними напрямами: конституційно-інституційний вимір та статус Суду ЄС; механізми ініціювання процедури та межі суддівського розсуду; процесуальні наслідки звернення та рух справи;  порядок застосування тимчасових заходів; імплементація рішень Суду ЄС та питання перегляду остаточних актів (res judicata).

Продемонстровано домінування моделі «прямої інтеграції», за якої національні правопорядки відмовляються від надмірної кодифікації процедур на користь прямої дії статті 267 ДФЄС та практики Суду ЄС. Встановлено, що ключовим фактором стабільності систем є поєднання конституційної лояльності із безумовною процесуальною автономією суддів.

Невід’ємною частиною цієї  аналітичної записки є чотири додатки, у яких проведено пооб’єктну систематизацію нормативного регулювання десяти держав-членів ЄС у розрізі конституційного, цивільного, адміністративного та кримінального судочинства.

Отримані висновки мають стратегічне значення для формування ефективної архітектури взаємодії українських судів із Судом ЄС при набутті Україною членства в Європейському Союзі.

Ключові слова: верховенство права, Суд ЄС, преюдиційна процедура, конституційне делегування, суверенні повноваження, пряма дія права ЄС, суддівська автономія, дисциплінарний імунітет, зупинення провадження, процесуальні строки, тимчасові заходи, судовий діалог, обов’язкове тлумачення, правова визначеність, перегляд рішень, пряма інтеграція.

08/2026