Анотація. В аналітичній записці здійснено порівняльний аналіз й узагальнення законодавства України та іноземних держав на предмет удосконалення сфери поховання, в межах поставлених у зверненні питань: - обмеження місць для розміщення ритуальних служб (надавачів ритуальних послуг) на території закладів охорони здоров’я, навчальних закладів тощо; - забезпечення конфіденційності інформації про померлу особу, її близьких осіб; відповідальність працівників медичних установ, правоохоронних органів та інших суб’єктів владних повноважень за розголошення інформації про померлих, їх близьких осіб, зокрема із корисливих мотивів (отримання незаконного прибутку від надавачів ритуальних послуг за передавання контактної інформації про померлих). У дослідженні було проаналізовано законодавство України, Англії, Данії, Італії, Польщі, Словаччини, Словенії, Угорщини, Франції, Чехії та інших держав. Порівняльний аналіз законодавства європейських держав засвідчив, що прямої заборони розміщувати надавачів ритуальних послуг на території закладів охорони здоров’я, навчальних закладів майже немає. Водночас у законодавстві окремих держав встановлюються певнi вимоги та / або обмеження, які так чи інакше стосуються місця знаходження надавачів ритуальних послуг. У більшості європейських держав законодавство про ритуальні послуги передбачає конфіденційність інформації про померлу особу, та водночас містить лише загальний принцип або бланкетну норму. Порядок забезпечення конфіденційності такої інформації регулюється іншими актами, що закріплюють право на особисте життя, персональні дані, доступ до інформації.

Ключові слова: похоронна справа, ритуальні служби, конфіденційна інформація, персональні дані, інформація про померлу особу.

11/2022

Анотація. Проведено порівняльний аналіз проходження військової служби в арміях США, Канади, Великої Британії, Норвегії, Швеції, Данії. Зокрема, досліджено порядок, принципи та особливості системи просування солдатів і сержантів у Збройних силах США, їх грошове забезпечення й соціальні гарантії. Приділено увагу порядку переміщення сержантів і офіцерів на посади у збройних силах вказаних держав.

Ключові слова: збройні сили, проходження військової служби, просування по службі, переміщення на посади, грошове забезпечення військовослужбовців, соціальні гарантії військовослужбовців.

Анотація. В аналітичній записці викладено результати вивчення основних складових механізму реалізації прав національних меншин, у тому числі щодо виконання зобов’язань, передбачених Рамковою конвенцією про захист національних меншин у таких державах: Угорщина, Росія, Румунія, Молдова, Болгарія, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Туреччина, Ізраїль, Польща. Проаналізовано документи Ради Європи щодо моніторингу імплементації Рамкової конвенції про захист національних меншин – Framework Convention for the Protection of National Minorities, нормативно-правові акти названих держав, які містять положення щодо забезпечення прав національних меншин, інші документальні матеріали англійською й іншими мовами.

Ключові слова: національні меншини, права національних меншин, етнічний склад населення, Рамкова конвенція про захист національних меншин, громадські організації.

11/2022

Анотація. Проаналізовано основні напрями адаптації українського екологічного законодавства до Екологічного acquis Європейського Союзу з метою виявлення виникаючих при цьому проблем та визначення шляхів їх розв’язання, налагодження в Україні системи звітності за виконанням директив і регламентів ЄС. Встановлено, що впровадження майже кожної директиви ЄС передбачає не лише прийняття національного законодавства, а і визначення спеціально уповноваженого органу за її втілення. Україні належить не тільки прийняти нові законодавчі акти, а й запозичити, перенести у вітчизняну практику найкращий досвід європейських країн щодо організації та забезпечення виконання цих законів. Загальна відповідальність за виконання Екологічного acquis ЄС та співробітництво з цих питань з Генеральним директоратом Єврокомісії з навколишнього середовища і Європейською агенцією довкілля покладатиметься на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Проте й інші центральні та місцеві органи виконавчої влади повинні нести свою відповідальність за виконання природоохоронних заходів у відповідних галузях і регіонах. При цьому повноваження та пов’язані з ними обов’язки цих органів у сфері охорони довкілля повинні бути чітко визначені та, за можливості, розподілені між ними.

Ключові слова: право ЄС, екологічне законодавство, природоохоронне законодавство, екологічна сфера, охорона довкілля, природокористування.

2022

Анотація. Напрацьовано пропозиції для удосконалення процедурних питань розгляду та прийняття законопроектів і підвищення інституційної спроможності комітетів Верховної Ради України у законодавчому процесі. Очікується, що реалізація Концепції сприятиме: підвищенню якості законопроектів у результаті запровадження «Білої книги» як одного із важливих інструментів плановості та прогностичності законотворчого процесу; узгодженості інтересів держави та суспільства в законодавчому процесі; посиленню координації між суб’єктами права законодавчої ініціативи шляхом упорядкування практики реалізації законодавчих ініціатив відповідно до плану законопроектної роботи Верховної Ради України; транспарентності законодавчого процесу, у тому числі завдяки запровадженню комплексу електронних форм партисипативної демократії; оптимізації механізму експертної оцінки законопроектів; підвищенню ролі парламентських комітетів у законодавчому процесі та їх інституційної спроможності; ефективності та дієвості чинного законодавства, відповідності його повноти й змістовності наповнення сучасним вимогам розвитку держави та її інститутів, що забезпечуватиметься проведенням моніторингу законодавчих актів України.

Ключові слова: Верховна Рада України, законодавче регулювання, законодавчий процес, законодавчі процедури, Регламент.

2022

Анотація. У Парламентському дослідженні аналізується проект Закону України «Про Державну службу спеціального будівництва», насамперед, щодо його перспективи забезпечити належне правове регулювання суспільних відносин у галузі капітального будівництва і відновлення об’єктів оборонного комплексу та інфраструктурних об’єктів подвійного призначення. Для цього проводиться порівняльний аналіз положень законопроекту із нормами чинного законодавства, які наразі регламентують зазначені питання. Виявляються та аналізуються наявні ризики, що можуть перешкодити реалізації запропонованого Закону та досягненню передбачених у ньому завдань і цілей. Розглядається відповідність законопроекту вимогам стратегічних програмних документів, які визначають основні напрями воєнної політики та розвитку сил оборони України, а також документам що встановлюють міжнародно-правові стандарти у досліджуваній сфері. Крім того, з вказаною метою аналізується і досвід правового регулювання будівництва та експлуатації об’єктів оборонного комплексу у таких країнах як Французька Республіка та Республіка Польща. За результатами дослідження робиться висновок щодо можливості законопроекту забезпечити в Україні створення ефективної системи будівництва об’єктів оборонного комплексу та військових інфраструктурних об’єктів.

Ключові слова: законодавче регулювання будівництва об’єктів оборонного комплексу та інфраструктурних об’єктів подвійного призначення, функції, завдання та статус Державної служби спеціального будівництва, спеціалізоване військове формування, Збройні Сили України, Міністерство оборони України.