АНОНС

26 квітня 2017 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбувся круглий стіл на тему: «Концептуальне законотворення: зарубіжний досвід та національна практика».

Захід, організований за ініціативою директора Інституту члена-кореспондента НАН України Олександра Копиленка, продовжив цикл обговорень сучасних доктринальних і прикладних підходів до концептуального законотворення, його впливу на якість та ефективність у формуванні системи національного законодавства.

Учасники обмінялися думками стосовно методологічних засад розробки концепції закону, вимог до його структури та змістовних характеристик, необхідності нормативно-правового закріплення. Окремо було акцентовано увагу на європейському досвіді в цій сфері.

Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор Анатолій Селіванов у своєму виступі зазначив, що усвідомлення необхідності методологічних та концептуальних підходів у законодавчій діяльності парламенту стає нагальною потребою. Вчений, зокрема, зупинився на актуальних питаннях концепції реформування конституційного правосуддя в Україні.

У доповіді «Правова аналітика: питання теорії та практики» доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Наталія Оніщенко зосередила увагу на законодавчій досконалості, що постійно перебуває в полі зору представників доктрини і практики, оскільки якість життя залежить від якості законодавства. Науковець зауважила, що представники юридичної науки завжди бажають того ж, до чого прагне громадянське суспільство.

Доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Василь Костицький акцентував на тому, що Інститут законодавства Верховної Ради України приділяє особливу увагу зв’язку між юридичною наукою та практикою парламентаризму, а дискусія, запропонована у такому форматі, є тому свідченням. Він зазначив, що в основі законотворення лежить соціальне замовлення та інтереси суспільства, а закон, із точки зору юридичної техніки, залишається найдосконалішим засобом, інструментом правового регулювання забезпечення соціальної справедливості.

Питання юридичного прогнозування як складової концептуального законотворення проаналізував член-кореспондент НАПрН України, заступник директора Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Володимир Нагребельний.

Особливий інтерес, жваву дискусію й обговорення викликала доповідь доктора юридичних наук, професора, головного наукового консультанта Інституту законодавства Верховної Ради України Михайла Баймуратова. Вчений, зокрема, зазначив, що в умовах муніципальної реформи важливим чинником її ефективності та дієвості є наявність концептуальних підходів до визначення компетенційної бази місцевого самоврядування.

Доктор юридичних наук, професор Олександр Батанов зосередив увагу присутніх на конституційно-правових аспектах експертного забезпечення законодавчої діяльності.

На втіленні ідей конституційної інженерії була побудована доповідь доктора юридичних наук, професора, в.о. завідувача кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія» Мар’яни Афанасьєвої, яка відзначила перехід дискусії з площини обговорення концепції закону до концепції певних державницьких інститутів і, навіть, державницьких систем – судової системи, концепції місцевого самоврядування, що є надзвичайно важливим та актуальним в умовах сьогодення.

Провідний експерт з питань апроксимації законодавства (Проект ЄС «Підтримка імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС») Цезар Херма у своєму виступі зосередився на тих проблемних питаннях концептуального законотворення, що мали місце в Республіці Польща у процесі апроксимації до законодавства ЄС.

За результатами заходу визнано за доцільне продовжити за участю провідних вчених і практиків, представників громадськості обговорення сучасних доктрин та правових підходів до концептуального законотворення як важливого чинника якості й ефективності законодавства України.