22 грудня 2022 року у Дослідницькій службі Верховної Ради України відбулося тематичне експертне обговорення питань законодавчого забезпечення формування та реалізації культурної політики України на тему: «Національна культурна політика України у повоєнний період: відновлення культурної спадщини»

Відкриваючи захід, Керівник Дослідницької служби Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор Леся Ваолевська відзначила, що збройна агресія Росії проти України безумовно матиме наслідком нанесення незворотної шкоди культурним і природним цінностям нашої країни. Вона несе ризик руйнації суспільної пам’яті, втрати можливостей жити нормальним життям, вчитися і працювати, створювати і будувати, продовжувати справи попередніх поколінь і берегти пам’ять про них. З огляду на такі наслідки особливої актуальності набуває питання законодавчого забезпечення формування та реалізації національної культурної політики, яка спрямована на збереження та відновлення культурної спадщини. Доповідачка підкреслила, що знищення, викрадення і незаконне вивезення культурних цінностей під час війни є воєнним злочином. Відповідно до міжнародно-правових документів про захист культурних цінностей винні у таких злочинах будуть притягненні до відповідальності, у тому числі у міжнародних судових установах.

Продовжуючи тему значення міжнародно-правових документів про захист культурних цінностей, завідувач відділу Дослідницької служби Верховної Ради України, доктор юридичних наук Ірина Костицька акцентувала, що вони є основою для міжнародного моніторингу стану об’єктів культурної спадщини, встановлення та оцінки збитків і руйнувань культурних цінностей України у період військової агресії Росії, виявлення і повернення викрадених і незаконно вивезених культурних цінностей з тимчасово окупованих українських населених пунктів. Доповідачка зауважила, що особливе значення має аналіз ситуації, пов’язаної зі станом збереження та охорони культурних цінностей під час і внаслідок війни, а також у повоєнний час у контексті Конвенції про охорону культурної і природної спадщини 1972 року та Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Такий аналіз має стосуватися пам’ятників архітектури, мистецтва чи історії, археологічних пам’яток, творів мистецтва, рукописів, книг та інших об’єктів, що становлять художній, історичний або археологічний інтерес, а також наукових колекцій будь-якого виду незалежно від їх походження чи права власності.

Заступник завідувача відділу Дослідницької служби Верховної Ради України, кандидат юридичних наук Ірина Гуменюк зробила акцент на важливості передбачення у контексті реалізації національної культурної політики подальших заходів законодавчого забезпечення формування в Україні європейської моделі кіновиробництва, у якій кіно є не лише бізнесом та інструментом впливу, а й культурним надбанням, що має державну підтримку. Основна мета такого забезпечення полягає у створенні організаційно-правових умов, що дозволять галузі розвиватися та створювати конкурентне національне кіно, покликане сприяти підвищенню рівня культури суспільства та патріотичному вихованню особистості.

Завідувач сектору Дослідницької служби Верховної Ради України, кандидат юридичних наук Алла Оржаховська зауважила, що до ключових проблем у культурній сфері слід віднести необхідність збереження, відновлення та забезпечення функціонування базової мережі закладів культури як основних осередків підтримки української національної ідентичності.

Головний консультант відділу, кандидат юридичних наук Наталія Ніколаєнко підкреслила особливе значення удосконалення законодавчого регулювання засобів охорони культурних цінностей, які застосовувалися в період мирного часу, зокрема: підготовки інвентаризації, планування надзвичайних заходів для захисту цінностей, підготовки до вивезення рухомих культурних цінностей або забезпечення належного захисту такого майна на місці, а також визначення компетентних органів, в обов’язки яких входить забезпечення охорони культурних цінностей.