Наукова концепція законодавчого забезпечення діяльності органів правопорядку України

Анотація. У науковій концепції (далі – Концепція) аналізуються ключові засади законодавчого забезпечення діяльності органів правопорядку України. Її метою є доктринальне обґрунтування інституційних і правових підстав модернізації органів правопорядку України, приведення їх статусу, завдань та функцій у відповідність з європейськими цивілізаційними стандартами, необхідності переходу від силової моделі пострадянських правоохоронних органів як воєнізованих формувань із каральними репресивними функціями – до сервісної моделі цих органів як публічних сервісних служб, пріоритетом яких є надання громадянам та суспільству послуг щодо захисту їх прав, свобод та інтересів, забезпечення публічної безпеки й охорони правопорядку. Такі стандарти передбачають функціонування органів правопорядку виключно на засадах верховенства права, прозорості та демократичного цивільного контролю громадянського суспільства. Інші завдання Концепції стосуються визначення концептуальних основ гармонізації законодавства України щодо функціонування вказаних органів із відповідними правовими нормами Європейського Союзу, формування основ взаємодії органів правопорядку як єдиної, скоординованої системи та складової сектору безпеки й оборони держави, в межах якого вони забезпечують національну безпеку у сфері протидії злочинності, здійснюють дієвий захист особи, суспільства та держави від кримінальних посягань. Для цього в Концепції докладно розкриваються особливості історичного розвитку й законодавчого регулювання діяльності правоохоронних органів України та актуальні проблеми, що існують у цій сфері; висвітлюються положення програмних документів публічної політики; досліджуються міжнародні стандарти та закордонний досвід функціонування правоохоронних систем різних країн; аналізуються наукові розробки щодо проблем правової регламентації статусу правоохоронних органів України; викладаються головні етапи та напрями реформування вказаних органів та модернізації відповідного законодавства. і. У підсумку із застосовуванням функціонального інституційного критерію пропонується власна базова модель органів правопорядку України як державних установ зі спеціальною юрисдикцією. Надається їх визначення, основні завдання та вичерпний перелік, підстави відмежування від інших правоохоронних органів і співвідношення з ними. Особлива увага акцентується на необхідності законодавчого закріплення концептуальних основ, поняття, завдань, функцій та переліку органів правопорядку України, а також критеріїв належності до них.

Ключові слова: органи правопорядку; правоохоронні органи; правоохоронні функції; законодавче регулювання діяльності органів правопорядку; реформування правоохоронних органів; легітимний примус; спеціальна юрисдикція; завдання та функції органів правопорядку; базова модель органів правопорядку; міжнародні стандарти; закордонний досвід; публічні сервісні служби; концептуальні основи; функціональний критерій визначення органів правопорядку.

11/24